20-21 квітня відбулася шоста щорічна конференція з медіаграмотності, у якій взяла участь доктор психологічних наук, член-кореспондент НАПН України, заступник директора з наукової роботи, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інстититу соціальної та політичної психології НАПН України Найдьонова Л.А.
Нижче зі слів Любов Антонівни наводимо ПІДСУМКИ КОНФЕРЕНЦІЇ – Список головного, 10 пунктів:
1. АГЕНТИ ЗМІН. Медіаосвіта має критичну масу агентів змін, чудових людей своєї справи, які здатні впливати не тільки на систему освіти, але на ситуацію в країні в цілому, зокрема на систему медіа. Це тривалий шлях, але рух розпочато. Конференція дала можливість відчути нас усіх разом, різних, але єдиних у нашому медіаосвітньому прагненні. Завдяки спільним зусиллям медіаосвітня спільнота має власний голос. Навіть ті, хто його ще не чув, вже кажуть, що він потрібен.
2. ПАРИТЕТНА РОЗМОВА. Медіаосвіта, як це і замислювалося, коли створювалася Концепція 2010, стала майданчиком паритетної розмови учнів і вчителів про медіапрактики – в реальному житті і багатьох досвідах. Мене вразила розповідь про те, як учні з поваги до вчителя ходили в медіаклуб (з чудовою програмою), але їм було не цікаво, клуб згасав, і лише після того, як вони почали приносити те, що їм хотілося подивитися, поступово відкрилася можливість розмови і про ті чудові фільми, які були в програмі медіаклуба. На конференції була можливість розказати і про поразки, і про перемоги, і про знахідки ключів, якими варто ділитися. Ця історія про клуб – про тагогів. Треба навчати медіаграмотності дорослих, еліту, шукаймо можливості. Адже сьогодні батьки вчаться і від дітей. Я очікую, що найближчим часом у нас можуть з’явитися всеукраїнські конкурси, які започатковуватимуть наші експериментальні школи, конкурси, в яких у журі будуть діти і педагоги, і батьки разом, і це можуть бути конкурси для сімейних медіапроектів. Уявіть собі, мабуть, можна буде на такий всеукраїнський конкурс школи знайти меценатів. А номінацій унікальних напридумують самі діти. Наші чудові старшокласники навіть цілком можуть спробувати себе в фондрайзингу. Це все той медіаосвітній досвід, який буде дуже трансферебл – легко переноситися в кар’єру і професійне життя. Але головне в моделі – це організація реальних спільних справ. Без прецедентів немає медіа, творімо факти.
6. ТОП ЗАПИТУ СЬОГОДНІ. Найбільш гарячий попит – короткі дистанційні модулі для підготовки вчителів початкової школи. В кулуарах конференції, я сподіваюся, вже зговорилися такі енерджайзер-команди. Пропоную координувати цей процес у межах всеукраїнського експерименту, щоб полегшити рецензії, інші бюрократичні перепони для авторів. Повне збереження авторського права на Ваші розробки. Закінчуємо шкільний рік і узагальнюємо свій досвід, це правда, дуже потрібно.
7. МЕДІАПСИХОЛОГІЯ І МЕДІАПЕДАГОГІКА. Мені не вистачило на конференції пленарної розмови чи панельних дискусій про медіапедагогічні внутрішні справи нашої галузі. Секційні засідання були чудові, але більшим був би інтеграційний ефект, якщо б можна було скласти ментальну мапу «поля сусіда» по цеху. Наскрізна медіаосвіта – це ефективні переходи між дитсадком, початковою і базовою школою, між старшокласниками і студентами. Медіапсихологія пронизує всі педагогічні внутрішньогалузеві розподіли, а не тільки присутня в ефективній бібліотечній секції, на яку мені не вдалося потрапити на превеликий жаль. Не вистачило підбиття підсумків роботи секцій для отримання спільної картини. Не вистачило резолюції конференції у вигляді звернень до інституцій національного рівня після національного рівня розмови. Як би там не було, але всеукраїнський експеримент – це системотвірний чинник, загальна рамка медіаосвіти в Україні сьогодні, про це мені не вистачило розмови, хоча в тому форматі, який був, намагалася зробити все можливе. Пишу це не в якості критики, а зворотнього зв’язку організаторам, які саме так побачили форму конференції. Проте розумію і їх – не завжди вдається долати обставини і завжди є куди прагнути.
8. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ. Медіаосвіта в умовах інформаційної агресії – це зброя, потужніша навіть за контрпропаганду. У медіаосвіті закладаються основи і реінтеграції, оскільки дуже часто причина конфліктів і упереджень не в суперечності інтересів (всі хочуть жити краще), а в уявленнях про іншого, які формуються за допомогою медіа. Тому розвиваємо критичне мислення і можливість розмови про критичне мислення і факти для зцілення від медіаінформаційних викривлень реальності.
9. ОБ’ЄМНЕ БАЧЕННЯ Головна моя насолода – це зустріч з прекрасними людьми, які надихають своїм прикладом. Вдячна організаторам АУП, що знаходять можливість підтримати медіа%4агогів. Треба навчати медіаграмотності дорослих, еліту, шукаймо можливості. Адже сьогодні батьки вчаться і від дітей. Я очікую, що найближчим часом у нас можуть з’явитися всеукраїнські конкурси, які започатковуватимуть наші експериментальні школи, конкурси, в яких у журі будуть діти і педагоги, і батьки разом, і це можуть бути конкурси для сімейних медіапроектів. Уявіть собі, мабуть, можна буде на такий всеукраїнський конкурс школи знайти меценатів. А номінацій унікальних напридумують самі діти. Наші чудові старшокласники навіть цілком можуть спробувати себе в фондрайзингу. Це все той медіаосвітній досвід, який буде дуже трансферебл – легко переноситися в кар’єру і професійне життя. Але головне в моделі – це організація реальних спільних справ. Без прецедентів немає медіа, творімо факти.
6. ТОП ЗАПИТУ СЬОГОДНІ. Найбільш гарячий попит – короткі дистанційні модулі для підготовки вчителів початкової школи. В кулуарах конференції, я сподіваюся, вже зговорилися такі енерджайзер-команди. Пропоную координувати цей процес у межах всеукраїнського експерименту, щоб полегшити рецензії, інші бюрократичні перепони для авторів. Повне збереження авторського права на Ваші розробки. Закінчуємо шкільний рік і узагальнюємо свій досвід, це правда, дуже потрібно.
7. МЕДІАПСИХОЛОГІЯ І МЕДІАПЕДАГОГІКА. Мені не вистачило на конференції пленарної розмови чи панельних дискусій про медіапедагогічні внутрішні справи нашої галузі. Секційні засідання були чудові, але більшим був би інтеграційний ефект, якщо б можна було скласти ментальну мапу «поля сусіда» по цеху. Наскрізна медіаосвіта – це ефективні переходи між дитсадком, початковою і базовою школою, між старшокласниками і студентами. Медіапсихологія пронизує всі педагогічні внутрішньогалузеві розподіли, а не тільки присутня в ефективній бібліотечній секції, на яку мені не вдалося потрапити на превеликий жаль. Не вистачило підбиття підсумків роботи секцій для отримання спільної картини. Не вистачило резолюції конференції у вигляді звернень до інституцій національного рівня після національного рівня розмови. Як би там не було, але всеукраїнський експеримент – це системотвірний чинник, загальна рамка медіаосвіти в Україні сьогодні, про це мені не вистачило розмови, хоча в тому форматі, який був, намагалася зробити все можливе. Пишу це не в якості критики, а зворотнього зв’язку організаторам, які саме так побачили форму конференції. Проте розумію і їх – не завжди вдається долати обставини і завжди є куди прагнути.
8. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ. Медіаосвіта в умовах інформаційної агресії – це зброя, потужніша навіть за контрпропаганду. У медіаосвіті закладаються основи і реінтеграції, оскільки дуже часто причина конфліктів і упереджень не в суперечності інтересів (всі хочуть жити краще), а в уявленнях про іншого, які формуються за допомогою медіа. Тому розвиваємо критичне мислення і можливість розмови про критичне мислення і факти для зцілення від медіаінформаційних викривлень реальності.
9. ОБ’ЄМНЕ БАЧЕННЯ Головна моя насолода – це зустріч з прекрасними людьми, які надихають своїм прикладом. Вдячна організаторам АУП, що знаходять можливість підтримати медіаосвітян, оплатити дорогу, перебування і місце для спілкування. Всі ми знаємо, як нелегко сьогодні знайти кошти, це величезна робота. Окреслення різними віп-суб’єктами під прожекторами їхніх зовнішніх перспектив об’ємного бачення медіаосвіти було надзвичайно цікавим, дало можливість у цих різних перспективах краще побачити свій власний вектор прикладення зусиль у спільній справі і скласти особистий план подальшого розвитку. Дякую щиро усім учасникам!
10. Звертаюся до керівників секцій із пропозицією і проханням поділитися своїми враженнями по роботі секцій – що змістово нове з’явилося в нашій розмові про медіаосвіту, що головне і найбільш важливе для нашої спільноти і справи, на які думки надихнула національна розмова.
За підсумками медіаосвітньої конференції запрошуємо долучитися до групової рефлексії в групі “Розвиток медіапсихології і медіаосвіти в Україні” у facebook.
Дякую!
Тепер редактори знають.