4 березня 2025 р. в приміщенні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення і під її патронатом відбулася подія, важливе місце в порядку денному якої посів Інститут соціальної та політичної психології НАПН України.
Змістом заходу була презентація рекомендацій для медіа, спрямованих на зменшення негативного впливу медіаконтенту на психічне здоров’я дітей та підлітків у двох напрямках – недопущення використання гендерних стереотипів у дитячому контенті (підготовлено і представлено ГО «Жінки в медіа») та запобігання медіатравматизації дітей в умовах війни. Останні розроблено науковцями відділу психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Їх презентувала заступниця директора Інституту, докторка психологічних наук, член-кор. НАПН України, членкиня Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення Любов Найдьонова.
Рекомендації медіаіндустрії із запобігання медіатравматизації дітей в умовах війни стали результатом та базуються на емпіричних даних, отриманих в ході виконання двох дослідницьких проєктів – “Долання воєнної кризи психічного здоров’я: доказова медіапсихоосвіта для підтримки здоров’я сімей і громад в ході економічного відновлення” (“War mental health crisis coping: evidence-based media psychoeducation for family and community health promotion during economic recovery”, 2023-2026), який є частиною довгострокової програми підтримки українських дослідницьких груп Польською академією наук у співпраці з Національною академією наук США за підтримки зовнішніх партнерів, та виконаного на замовлення МОН України дослідження з розроблення технології оцінки рівня медіатравматизації школярів під час війни за дистанційної форми навчання (2023-2024).
Проведені за програмою першого проєкту фокус-групові інтерв’ю з підлітками дали змогу визначити найбільш сильні для них стресори в медіависвітленні війни: це корупція, яка, як зазначають підлітки, зменшує ресурси війська для протистояння ворожій агресії, та несправедливість щодо військових.
Представляючи результати другого дослідження, доповідачка наголосила, що дані, отримані при застосуванні розроблених в його межах комплексів діагностичних методик для оцінки рівня медіатравми в складі травматизації війною для трьох вікових категорій дітей – 4-7, 8-13 і 14-17 років – та батьків, засвідчують серйозність проблеми медіатравматизації дітей під час війни, яка проявляє себе як погіршення психоемоційного стану через повторне переживання неконтрольованих спогадів про подію, спровоковану медіаспоживанням. Також дані дають змогу диференціювати негативні ефекти в залежності від віку дітей, а отже зробити рекомендації медіа більш цілеспрямованими і дієвими.
Л. Найдьонова підкреслила, що рекомендації також спитаються на результати аналізу понад 20-ти зарубіжних досліджень медіатравми війни, проведених у 1973-2018 роках.
Зацікавленість присутніх викликала анонсована Л. Найдьоновою в рамках презентації програма з психологічної підтримки дітей чинних військовослужбовців «Групи підтримки для дітей військовослужбовців», яка реалізується Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з громадською організацією “Громадський рух “Жіноча Сила України”. На запит модератора і учасників дискусії її представила присутня на заході голова цієї громадської організації, старша наукова співробітниця відділу психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту, кандидатка психологічних наук Наталія Умеренкова.
Додамо, що важливість події засвідчила участь в ній голови Національної ради О. Герасим’юк, народної депутатки, заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голови підкомітету з питань інформаційної політики та євроінтеграції Є. Кравчук, радниці–уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Д. Герасимчук, членкині Національної ради, голови Робочої групи зі створення правил захисту дітей в медіа О. Ніцко (модераторка дискусії). В обговоренні представлених рекомендацій та піднятих в них проблем взяли також участь представники суб’єктів у сфері медіа, громадських об’єднань та організацій, державних органів, що опікуються правами дітей, фахові психологи.
Дякую!
Тепер редактори знають.