Головна мішень медіатравмування – руйнування української ідентичності: потрібна медіаосвіта

20-21 червня 2017 року лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Методичним реабілітаційним центром ІСПП НАПН України, за підтримки Управління у справах ветеранів війни та учасників АТО Мінсоцполітики, Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення було організовано Всеукраїнську наукову конференцію “Медіатравма в умовах інформаційної війни: психологічний та педагогічний аспекти”. У конференції взяли участь понад 60 учасників – психологів, соціальних працівників, журналістів, представників освітянських та наукових спільнот та громадських організацій із Києва, Житомира, Чернігова, Львова, Вінниці, Черкас, Старобільська, Івано-Франківська, Херсона, Кривого Рога. 

На конференції прозвучало понад 30 доповідей та повідомлень, у тому числі і такі:

  • “Таксономія медіатравми: зарубіжні і вітчизняні психологічні дослідження” Найдьонової Любов Антонівни (м. Київ);
  • Громадянська інформаційна війна та маніпуляція свідомістю” Горностая Павла Петровича (м. Київ);
  • “Візуалізація збройного конфлікту в українських мережевих ЗМК як фактор медіатравми” Глушко Анни Володимирівни (м. Вінниця);
  • “Політравматичний вплив медіа на внутрішньо переміщених осіб” Малиш Мирослави Михайлівни (м. Київ);
  • “Ризик субсидіарної травми у дітей вимушених переселенців в контексті сприймання медійної інформації” Шестопалової Олени Петрівни (м. Кривий Ріг);
  • “Психологічні мобільні додатки: можливості подолання травми” Дворник Марини Сергіївни (м. Київ);
  • Психологічна допомога при медіатравмі методами тілесно-орієнтованої терапії” Анищенко Олени Олександрівни . Чернігів);
  • Медіаграмотність як складова інформаційної культури студентської молоді” Павленко Ірини Григорівни (м. Старобільськ);
  • Психологічна культура вчителя в галузі інформаційної безпеки” Бойко Ірини Іванівни (м. Житомир);
  • Моделі ідентичності у дискурсі травми” Пушонкової Оксани Анатоліївни  (м. Черкаси);
  • Формування навичок з медіаграмотності як протидія медіатравмуванню” Тараненко Олени Валеріївни (м. Вінниця);
  • Вплив телевізійного контенту на емоційну сферу студентської молоді” Шебанової Віталії Ігорівни (м. Херсон).

Під час конференції було представлено методичні рекомендації щодо психологічного захисту дитини при залученні її до медіавиробництва, розказано про  особливості дітей, що зазнали сексуального насильства (Найдьонова Л.А.). Відбулася презентація навчально-методичного посібника “Медіаосвітні ресурси розвитку патріотизму і критичного мислення молоді” (Череповська Н.І.); методичного посібника Інтенсивна робота з травмою: психотерапевтичні методи” (Чаплінська Ю. С., Плетка О. Т.).

На групових дискусіях  “Медіапсихологічні критерії нанесення шкоди дитині”  та  Чи хочуть люди знати правду про війну а конфлікти: міркування про результати масового опитування у середовищі цивільних та військовихз різних сторін розглядалась взаємодія дітей з медіасередовищем, необхідність регуляції такої взаємодії в усіх її проявах, сучасний стан медіа, популярні питання, що висвітлюються телеканалами та установки стосовно гострих питань сьогодення, які транслюються телебаченням та в інтернет-середовищі.

Завершальною частиною програми був виступ плейбек-театру “Deja vu+” під керівництвом Володимира  Савінова. Актори представили глядачам творче узагальнення досвіду та ідей, напрацьованих впродовж двох днів конференції.

Відбулося вручення сертифікатів для всіх учасників, частина з яких залишилась по завершенню програми для того, щоб обмінятись контактами та підтримувати подальше співробітництво, початок якого було закладено під час доповідей та обговорень. Було відзначено особливу роль конференції не тільки щодо підняття гострих тем сьогодення, але і створення умов для об’єднання людей та подальшої співпраці над актуальними питаннями сьогодення.

Доробком конференції стало видання електронного збірника матеріалів «Медіатравма в умовах інформаційної війни: психологічний та педагогічний аспекти» [Електронний ресур] / Матеріали І Всеукраїнської наукової конференції (м. Київ, 20–21 червня 2017 р.) // mediaosvita.org.ua.– 2017 – Режим доступу до ресурсу: http://mediaosvita.org.ua/book/materialy-vseukrayinskoyi-naukovo-praktychnoyi-konferentsiyi-mediatravma-v-umovah-informatsijnoyi-vijny-psyhologichnyj-ta-pedagogichnyj-aspekty/

Програма конференції

Головним змістовим результатом конференції є наступні повідомлення.

Українські науковці констатують, що населення страждає від медіатравми війни – впливу висвітлення в медіа війни, яке погіршує психологічне благополуччя глядача (користувача) аж до появи симптомів пост-травматичних стресових станів (зростання тривоги, дратівливості, недовіри, страхів, зниження самооцінки, почуття провини, напади паніки, погіршення соматичного здоров’я і саморегуляції, руйнування мереж спілкування і т.д.).

Аналізуючи медіапрактики молоді, ветеранів, воїнів, які знаходяться на лікуванні в госпіталі, науковці зауважують, що зловживання сучасними медіа може погіршувати стан, призводити до фіксації симптомів пост-травматичних стресових розладів, ретравматизувати. При цьому, для людей, які безпосередньо не стикалися з трагічними проявами війни, а тільки отримують інформацію з медіа, також може накопичуватися негативний ефект.

Розглядаючи різні варіанти медіатравми, науковці наголошують, що мішенню негативного впливу може бути не тільки емоційні стани, але й глибші особистісні структури. Головною мішенню руйнівного впливу медіа на захоплених територіях є руйнування української ідентичності. Способи негативного впливу різноманітні, зокрема, маніпуляції спрямовано на руйнування логічних когнітивних структур, що веде за собою зниження критичності сприймання інформації. Створення в медіа “альтернативних фактів” відриває людину від повсякденної реальності, занурює у альтернативну реальність і підвищує вразливість до маніпуляцій.

Особливо вразливими до таких медійних впливів є підлітки, у яких формується світоглядна позиція. За результатами масового дослідження старшокласників виявлено, що медіаграмотність суттєво знижує ефект медіатравми. Критичне осмислення медіа повідомлень виконує захисну функцію, зберігає психологічне благополуччя.

У світлі висновків, отриманих дослідниками, для реалізації інформаційної безпеки держави, абсолютно необхідною є державна програма підтримки інтенсивного масового впровадження медіаосвіти, яка здатна поставити заслон ворожим деструктивним інформаційним впливам.

Фрагменти конференції (відео):




Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Цей запис був опублікований в рубриці Новини. Додайте в закладки permalink.