КОНЦЕПТУАЛЬНА РАМКА

Концептуальна рамка для створення авторських (конкурсних) програм медіаосвітніх курсів за вибором «медіакультура» для учнів 1-9 класів.

Медіаосвіта – окремий освітній напрям, що забезпечує підготовку дитини до ефективної взаємодії з інформаційним простором.

Мета медіаосвіти: оптимізація убудованості віртуального світу в повсякденні практики дитини без шкоди її здоров’ю і розвитку та із забезпеченням збалансованого розвивального індивідуального і соціального ефекту. 

Форми медіаосвіти:

          Інтегрована (в межах уроків з різних дисциплін, що вивчаються дітьми). Забезпечується обов’язковим поєднанням двох складових: 1) використання медіа (засобів, текстів – у широкому розумінні як зразків медіапродукції, в тому числі екранної, аудіовізуальної), 2) медіаосвітня мета, завдання і рефлексія їх досягнення (висновки, підсумки, результати, повернені дітям у діалозі щодо їх взаємодії з медіа),

          Формалізована  (це курси «Медіакультура» у межах варіативної складової): адаптовані до віку дитини комплексні заняття, спрямовані на розуміння і порівняння різних медіа як єдиної розгалуженої і взаємопов’язаної  інформаційної системи (преса -книга, газета, журнал;кіно, телебачення, відеогра, Інтернет, мобільний зв’язок тощо), а відтак і гармонізації різних пасивних і активних практик (читання, слухання, створення фото, відео, анімації, використання ІКТ, новітнє медіамистецтво  і т.п.)

          Позакласна: Факультативи (гуртки) за окремими напрямами підвищення творчої кваліфікації дітей у межах окремих  медіапрактик(шкільні газета, радіо, телебачення, інтернет-портал, фотостудія, анімаційна студія, кіностудія тощо)

          Позашкільна: участь у дитячих медіафестиваляхрізного рівня, конкурсах, заняття в будинках творчості, спеціалізованих закладах тощо.

Завданнямедіаосвітніх курсів (програм)

Курсимедіаосвіти мають  у доступній для  віку дитини формі:

        налаштувати дитину на необхідність саморегуляції та спільної з найближчим оточенням (батьки, однолітки) співрегуляції взаємодії з віртуальним світом, щоб забезпечити баланс віртуальних і територіальних   практик дитини, необхідних для гармонійного розвитку і здоров’я (зокрема для профілактики надмірного захоплення медіа, формування медіазалежностей, протистояння гіподинамії і тотальній віртуалізації комунікативних та ігрових практик дитини);

          розкрити закономірності світу медіа, з яким дитина стикається в своєму повсякденному житті (для розвитку розуміння сучасних способів відображення реальності; формування індивідуального естетичного смаку, моральних та соціальних фільтрів інформаційного сміття, маркетингових втручань,  маніпуляцій та інформаційного перевантаження);

          допомогти  засвоїти позиції активного користувача (замість пасивного споживача) і творця інформаційного простору, носія і творця локальної та глобальної медіакультури (організувати спільний досвід поваги гідності іншого і паритетної комунікації різних: в аспекті цифрової, соціально-майнової нерівності, національно-релігійної, інтелектуальної, фізичної різноманітності тощо і відповідно специфіки медіапрактик, медіа уподобань, медіасубкультур);

          сприяти розвитку тих психічнихновоутворень (когнітивних, емоційно-вольових, соціальних), що убезпечують від негативного впливу медіапродукції в нинішньому віці та створюють профілактичний ефект щодо ризиків медіа, характерних для наступного вікового періоду.

Головні загальні принципи:

принцип посиленої рухової активності: на медіаосвітніх заняттях потрібно передбачати чергування моторіки різного рівня, зокрема пересуваннядітей в межах класу (обмін місця знаходження підгруп, перехід з групи в групу і т.ін.), переміщення предметів, а також вихід на живу природу і різні цікаві місця поселень для розуміння особливостей їх медійного відображення, використання різних тілесних поз для отримання різних ракурсів, репортажів про спортивні події і тд. і т.п. (з урахуванням техніки безпеки), дрібної моторики, нпр., при виготовленні пластилінових зразків для анімації.  

принцип ресурсної передачі знань: активізувати знання, які дитина має (отримала із неформальної стихійної медіаосвіти) через організацію спільної дії дітей педагог визначаєнеповноту (дефіцит) знань, бачить помилки і визначає напрям розвитку, відповідно активізує потребу в знанні (створює виклик, який мотивує дітей), спираючись на відому дітям інформацію додаєпотрібну їм для виконання практичних дій, але ще невідому інформацію.

принцип комунікативної пропедевтики: на медіаосвітніх заняттях діти включаються в конструктивну між особисту комунікацію у відповідності до вікових особливостей і ситуації в конкретному дитячому колективі.  Живе неформалізоване спілкування може загострювати приховані конфліктні стосунки між окремими дітьми або підгрупами, що пов’язано з їхніми різними медіауподобаннями. Програми мають спрямовуватись на отримання дітьми спільного досвіду командної роботи, що дає можливість об’єднати різні здібності дітей, враховуючи існуючі стосунки.  Так, наприклад, використовувати в якості мотивуючого виклику порівняння дітей між собоюприйнятно  за умови системної профілактики буллінгу(що гарантує відсутність знущань групи над інаковими дітьми, загострення цькування тощо).

принцип гнучкого і розмаїтого  змістового наповнення занять: гнучке пристосування до потреб дітей, їх захоплень, моди, актуальної медіаситуації.Створення можливості дітям вільно обговорити свої медіа практики між собою і з дорослим (демонстрація конструктивних способів комунікації).

принцип циклічності програм і врахування сенситивних періодів:  підбір медіа матеріалу для занятьвизначається віковими особливостями дітей, що робить їх особливо чутливими до певної тематики. У сензитивний період необхідні для формування медіакультури психічні новоутворення формуються легше (з меншою кількістю зусиль), ніж до або після цього вікового періоду. Оскільки вікова періодизація не повною мірою враховує індивідуальні відмінності дітей потрібна циклічність: повторення занять, спрямованих на формування новоутворень в наступному класі (віковому періоді) для закріплення і підсилення ефекту. Закріплення досягнень попереднього циклу має відбуватись на іншому змістовому матеріалі (але на базі порівняння кількох доступних дітям медіа)

Вікові особливості взаємодії дітей з медіа, що мають бути враховані  в сенситивний віковий період, і відповідно на яких можна базувати медіаосвітні програми:

1-4 класи

Головна ідея – вторинність інформаційного світу, отримання задоволення від реального світу, своїх реальних дій у ньому, розуміння необхідності вибірковості, дозування контакту з медіа, обережності контакту з медіа.

5-9 класи

Головна ідея – створення середовища повноцінного розвивального спілкування дітей щодо їхніх медіапрактик і медіауподобань, для забезпечення розуміння розмаїття і взаємозв’язків світу медіа як культурного досягнення людства,  розвиток навичок самоуправління взаємодією з медіа

 

Ризик

Вікові новоутворення, що зменшують ризик

1 клас (6-7 років)

-Візуальна вразливість (картини, що вразили, довго тримаються в пам’яті, лякають, тривожать);

– Копіювання небажаної поведінки (повторення слів, дій);

-Зміна сімейних правил і медіапрактик під тиском значущих груп однолітків (перегляд всупереч своїм бажанням, для інтеграції в групу)  

– розуміння штучності медіа продукції (операції когнітивного відсторонення від емоційно вражаючих впливів – «воно ж не справжнє»)

– довіра власній вибірковості,

– створення сімейних правил користування медіа (розподілений вольовий процес і – як основа для формування вольової звички на наступному віковому етапі 9-10 р.), самооцінка виконання правил (нпр., телеперегляду, гри на комп’ютері або мобільному)

-радість від процесу створення нового медіа продукту, узгодження дій, прийняття різноманіття інших людей

2 клас (7-8  років)

Закріплення досягнень попереднього циклу на іншому змістовому матеріалі (але на базі порівняння кількох медіа)

-Занадто велике захоплення медіа розвагами, падіння мотивації навчання

-Захоплення страшним,

-Копіювання агресивної поведінки

– Медіарозваги і медіа справи

-Фантазії, видумки, правда

– Медіарозваги і бюджет часу

– Медіагерої і антигерої (з кого брати, а з кого не брати приклад)

– самоопанування, визначення коли чому і навіщо  дивитись страшне

 

3 клас (8-9 років)

Закріплення досягнень попереднього циклу на іншому змістовому матеріалі (але на базі порівняння кількох медіа)

-Формування споживання під впливом реклами, намір купити товар, виконати запропоновану (нав’язану) дію

-Довірливість інформації  і переживання з приводу «кінця світу» (катастроф, прогнозів)

-розвиток критичного осмисленняотриманої з медіаінформації

-способи перевірки інформації

-первинне розуміння комерційної природи реклами

– загальне відчуття безпеки, захищеності,  власної спроможності

– зажуреність у спільну справу створення медіа продукту

-перехід від сприймання «про що показують» до сприймання  «для чого це показують»

 

4 клас (9-10 років)

– Копіювання норм стосунків і ставлення

-Прагнення полегшеної інформації (відсутність самостійного читання)

-Розуміння неповного спів падіння наміру і дії персонажа, ненамірена шкода іншому

-продовженнямедіатворудляусвідомлення наслідків дій персонажів

-межі реального та віртуального світів

-Формування вольової звички (втрата зусиль на виконання того, до чого звик, а колись було важко)

– Перехід до самостійної регуляції бюджету часу

 

 

 

 

5 клас (10-11 років)

-Цікавість до дорослого змісту медіа (до теми про сексуальність, стосунки)

-Пік зростання часу прегляду, пошук соціальних уроків, розширення уявлень про сімейні стосунки за межі батьківської сім’ї

– експериментування із власною кібер-персоною в соцмережах (е-ідентичністю), неадекватна самооцінка

-необережні дії в кібер-просторі

-різні жанри медіа, різні мовні коди

-розмаїття тем медіа і власні смаки (порівняти як змінились медіауподобання з 1 до 5 класу)

-різні способи користування медіа 

-медіаресурси і медіарозваги

-можливість управляти власним часом

 

Актуальне тематичне навантаження медіа продукції, що використовується на заняттях:

-цінність сімейних стосунків, зображена в медіа

-справжній чоловік/справжня жінка

-яким я буду батьком/ матір’ю (профілактика ускладнень стосунків з батьками в підлітковому віці)

-відчуття власної гідності та повага до інших

6 клас (11-12 років)

-затримки розвитку вольових процесів (надмірне захоплення медіа)

-засвоєння вульгаризованих гендерних ролей під впливом медіа

-способипошуку потрібної інформації в медіа

-ціннісне ставлення до міжособистісних стосунків,

-вчинок у реальному та віртуальному світах,

-розширення діапазону способів саморегуляції за допомогою та без допомоги  медіа,

 

7 клас (12-13 років)

Закріплення досягнень попереднього циклу на іншому змістовому матеріалі (але на базі порівняння кількох медіа)

-засвоєння вульгаризованих моделей романтичних стосунків під впливом медіа

-заміщення стосунків віртуальними персонажами

– передчасна сексуалізація

 

-позиціямедіавиробника, етика в медіапросторі

– уміння відстояти власну думку при зіткненні з іншою, пошук аргументів у медіа

-герої та їхні друзі,

– відмінність віртуальної та реальної  дружби,

-допомога другу з використанням і без медіа

-експерименти з тимчасовою медіаізоляцією

(усвідомлення медіа потреб та медіазалежностей)

 

8 клас (13-14 років)

Закріплення досягнень попереднього циклу на іншому змістовому матеріалі (але на базі порівняння кількох медіа)

-медіа пропонує/викривляє норми міжособистісних стосунків, світогляд,

-спрощене розуміння зв’язку любові та сексу

-відповідальність за медіавчинок

-прихований смисл, суперечності, невизначеність і складність світу медіа

-довизначення і співтворення, активна роль користувача медіа 

-поняття вчинок і спільний вчинок

– свобода вибору і відповідальність

-масова поведінка і груповий тиск (місія філістерів та прогресорів)

-інформаційний простір як спільне благо

9 клас (14-15 років)

Закріплення досягнень попереднього циклу на іншому змістовому матеріалі (але на базі порівняння кількох медіа)

-медіавідволікають від професійного вибору і самореалізаці, планування кар’єрного розвитку

– переосмислення своїх дитячих медіапрактик і самовизначення нових медіауподобань,

-розвиток особистісної і групової рефлексії балансу віртуальних і реальних практик

-ресурне ставлення до медіа

-протистояння маніпуляціям

-медіа як профорієнтаційний канал

                                                                                                        

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.